Запланована дата випуску: Буде оголошено пізніше

Про цю гру

Додайте The Abased до списку бажаного та станьте свідком падіння Велетнів.

Прокажений. Праща. Відроджені Велетні.

Ви - Еліхіяс, колишній Виконавець Віри, нині вигнанець, позначений стражданнями, що роз’їдають тіло й дух. Озброєний пращею та клинками, ви маєте зустріти відроджених Велетнів, які колись правили цими давніми землями. В обмін вам обіцяно спокуту й очищення, перш ніж ваша плоть піддасться приниженню.

Основні особливості

• Праща та клинки проти Велетнів - бийтеся незвичною зброєю, що вимагає точності та самовладання.

• Головний герой, обтяжений трьома стражданнями - проказа, поступова втрата зору та зростаючий дикий інстинкт.

• Давній світ, натхненний біблійними образами - світ, що відкидає нечистих.

• Віра проти Інстинкту - оберіть між дисципліною Відданості та сирою силою Інстинкту.

• Більше, ніж полювання на Велетнів - інші загрози та різноманітні завдання, що потребують вистежування, точності та свідомого використання здібностей.

• Динамічна й реактивна бойова система - сформована станом вашого тіла та духу.

• Напівреалістична, кінематографічна художня стилістика - підтримана багатою й контрастною кольоровою палітрою.

Ігровий процес

The Abased побудована на виваженому, приземленому бою, де вирішальними є позиціонування та відчуття правильного моменту. Велетні - фізично грізні супротивники, які вимагають терпіння й точності, а не безрозсудної агресії.

Ваша праща є центральним інструментом у бою. Нею ви можете порушувати рух ворогів, вибивати з рівноваги великих супротивників, створювати проломи та контролювати дистанцію перед тим, як вступити в ближній бій із клинками. Кожне зіткнення потребує спостереження, підготовки та стриманого виконання.

Світ приховує загрози поза межами Велетнів. Ви зіткнетеся з іншими ворогами й братиметеся за різноманітні завдання, що потребують вистежування, точності та свідомого використання ваших здібностей. Не кожне завдання веде безпосередньо до Велетня - деякі вимагають практичних дій, уваги до оточення та виваженого втручання, аби просунутися далі.

Бій є реактивним і ґрунтується на відчутті ваги. Кожен удар, кожне ухилення та кожне зіткнення мають наслідки. Ваша ефективність залежить від стану тіла й рівноваги духу - недбалість і дисбаланс послаблюють вас.

Поза боєм занепад тіла Еліхіяса потребує контролю. Неліковані рани з часом погіршуються й вимагають очищення та відновлення перед наступним зіткненням.

Духовна рівновага не менш важлива. Відданість дарує дисципліну й ясність, тоді як дикий Інстинкт надає тимчасову силу й витривалість - але має свою ціну. Надмір Інстинкту порушує рівновагу та спричиняє тривалі наслідки.

Дослідження проведе вас через міста, пустки, руїни та монументальні давні споруди, оточені безмежною пустелею. Кожен регіон має власні небезпеки довкілля, варіації ворогів і унікальну візуальну ідентичність.

Велетні не з’являються випадково. Ви вистежуєте їхній рух до поселень і вступаєте в сутичку там, де вони становлять справжню загрозу - перетворюючи протистояння на свідоме полювання, а не заздалегідь постановочні сцени.

Світ реагує на порушення рівноваги, і виживання вимагає розуміння бойових механік, а також стану вашого тіла й духу.

Сюжет

Колись ці землі населяли Могутні - Велетні з надлюдською силою, зростом і довголіттям. Вони не були чудовиськами, а першими володарями цього царства, створеними за давнішим порядком творіння. Їх було багато, і їхня сила була розподілена між численними істотами. Вони були численні, та все ж менші за людей, що розповзалися землею мов сарана.

На вершині своєї могутності їхня гординя зростала разом із ними. Вони звели величезний зикурат і підіймали його дедалі вище, прагнучи досягти небес.

Тоді прийшла катастрофа - або, як кажуть деякі, кара за їхню безмірну пиху. Лиха й пошесті вразили Могутніх. Їхня сила ослабла, а панування почало хитатися.

Люди скористалися миттю слабкості й повернули землі, що поколіннями належали Могутнім. Спалахнув конфлікт.

Тоді проявилося явище, якого раніше ніхто не розумів. Чим менше Могутніх залишалося живими, тим сильнішими ставали ті, хто вижив. Кожна смерть не зменшувала загрозу - вона зосереджувала її. Чи то було прокляття, чи прояв їхнього звірячого інстинкту, але їхні тіла справді міцнішали. Ті, хто лишався, зростали, їхні м’язи ущільнювалися, а сила перевершувала все знане раніше.

Їх убивство не поклало край війні. Воно пробуджувало шалену лють у тих, хто залишився - мов німий заклик до помсти.

Спроби винищення були припинені. Могутніх вигнали з родючих земель і відтіснили на суворі окраїни царства, де з часом вони здичавіли й забули свою давню велич, ставши радше звірами, ніж розумними істотами.

Саме серед небагатьох, кого було залишено для найтяжчої праці, відкрилася проста істина. Коли їхнє волосся зрізали, вони ставали тихішими й слабшими, немов згасали. Коли ж воно відростало, сила й лютість поверталися - джерело їхньої могутності. Явище повторювалося.

Оскільки їх не можна було вбити, було створено Принижувачів.

Це був навчений орден, покликаний стримувати загрозу на межах міст. Вони вирушали зрізати волосся Могутнім, які наближалися до поселень, криниць і торговельних шляхів. Їхнім обов’язком було стримування, а не знищення. Вони не переслідували всіх Могутніх - лише тих, хто становив безпосередню небезпеку.

Принижувачі не маршували з важкими облоговими машинами. Їхнє завдання вимагало точності, а не різанини. З відстані вони послаблювали Могутніх пращами, цілячись у суглоби та вразливі місця, щоб повалити без смертельних ран. Потім зв’язували їх мотузками або ланцюгами, щоб зрізати волосся. Коли Велетень втрачав рівновагу, вони підходили з клинками, щоб забрати його волосся - і разом із ним силу.

Поколіннями система трималася. Поки Принижувачі виконували свій обов’язок, інстинкт Могутніх залишався розпорошеним, а кордони - захищеними.

З часом один правитель знехтував цим давнім обов’язком. Поглинутий війнами та чварами, він відклав це питання. Вигнаних Могутніх більше не вважали реальною загрозою. Принижувачі постаріли. Наступників не навчали.

Минали роки.

Сьогодні багато Могутніх знову носять довге волосся, як у давнину. Їхня сила й лютість зростають. Вони дедалі частіше наближаються до поселень і міських мурів.

А в пустелі невідомий Підбурювач починає говорити з ними їхньою власною мовою.

У цьому світі живете ви.

Ви - Еліхіяс, колишній Виконавець Віри, служитель Священного Закону. Вашим завданням було вистежувати єретиків і передавати їх владі.

Навички, яких від вас вимагали, майже не відрізнялися від тих, що були потрібні Принижувачам - вистежування на відкритих землях, невблаганне полювання, самоконтроль і стримане насильство. Там, де вони протистояли Могутнім, ви переслідували своїх. Ремесло відрізнялося лише здобиччю.

Серед Виконавців Віри ви були одним із трьох найефективніших, вам доручали найскладніші місії й кликали тоді, коли суд вимагав точності та рішучості.

Невдовзі після того ваше тіло вразило те, що в цьому світі вважається одним із найтяжчих лих, які можуть спіткати людину. Спершу проказа. Потім поступова втрата зору. Нарешті - миті дикого одержимості, коли біль зникає - і разом із ним розум.

Ви носите три страждання, що рідко сходяться в одній людині.

За Священним Законом вас було відлучено від громади. Прокажений не має права входити до міста.

Вас вигнали з дому й покинули ті, кому ви служили. Роками ви блукали від міста до міста навколо великої пустелі, шукаючи зцілення й очищення. Ніде вам не дозволяли залишитися надовго, і ніде ви не знайшли ліків.

Ці страждання - не лише кара, а тягар, який слід нести. У крихкості плоті розгортається занепад, що потребує очищення й витривалості. Недбалість пришвидшує розклад, а світ не виявляє милості до нечистих. У душі випробовується воля: Відданість дарує дисципліну й ясність, тоді як дикий Інстинкт спокушає силою ціною тіла й розуму. У хвилини відчаю Інстинкт може спалахнути, притуплюючи біль і загострюючи лють - але завжди розхитуючи внутрішню рівновагу.

Коли загроза знову зростає, новий правитель шукає того, хто візьме на себе забутий обов’язок.

Принижувачі майже зникли.

Ви - найближчий до того, ким вони колись були.

Правитель стверджує, що його лікарі та жерці досягли прориву - вони можуть уповільнити занепад вашого тіла й, можливо, навіть повернути хворобу назад. В обмін на цю обіцянку ви маєте протистояти тим Могутнім, що вже становлять пряму загрозу місту та його шляхам.

Тим часом Підбурювач вивчає їхню мову й пробуджує в них пам’ять про давнє панування. Те, що колись було розпорошеним інстинктом, починає рухатися єдиною волею.

Тягар тяжкий і вимагає витривалості.

Ваше тіло й дух не дають жодних гарантій.